Настали спортивні канікули. Даня сумує за своєю найкращою подругою, що переїхала до Норчепінґа. Одного разу вона спускається на лижах з пагорба і падає. І поки лежить на снігу, знов згадує Еллу Фріду. Здається, в неї день народження! Якщо так, то Даня повинна поїхати до неї і щось подарувати. А хто її туди відвезе? Ніхто не може. Бабуся дивиться на засмучену Даню й питає: — А ти не боятимешся їхати сама? Даня ковтає слину. — Звичайно, ні, — відповідає вона. І Даня вперше вирушає в дорогу сама. Але її поїздка закінчується дуже несподівано для всіх. Книжка надрукована за кошти гранту інституційної підтримки