Українська література
6 клас
Поговорімо про суперздібності Тараса Григоровича Шевченка, які допомогли йому стати зіркою за життя та навіки зали́ши́тися для цілої нації людиною-символом.
Тарас Шевченко був надзвичайно харизматичною особистістю, і просто не міг не стати суперпопулярною людиною. Він, ніби вогонь, мав невгамовну енергію і створював свято всюди, де з’являвся: поводився вільно, сипав жартами. У Шевченка, безперечно, була харизма.
Мав феноменальні здібності художника. Усіх: Василя Ширяєва, Івана Сошенка і навіть Карла Брюллова – дивувало, що двадцятичотирирічний юнак однаково вміло малював ікони, і пейзажі, і портрети, і будь-що, коли зазвича́й художники спеціалізувалися на чомусь конкретному.
Розумний та обдарований хлопець починає слухати курс за спеціальністю в Академії мистецтв, а також вивчати французьку мову. Більше того, малюючи портрети на замовлення та ілюстрації для журналів, він починає дуже добре заробляти. Багато працює і стає успішним, затребуваним художником.
Купує собі дорогий і модний одяг. У щоденнику Шевченка є згадка про особливе задоволення від купівлі супермодного плаща-макінтоша за цілих 100 карбованців! До речі, у той час це була річна зарплата чиновника середньої руки. Юнак проводить вечори в театрах та в літературних салонах, де збирається цвіт світського товариства. Його запрошують на звані вечори імениті родини.
Між світськими прийомами та роботою художника Тарас починає писати ві́рші. Але замислюється ось над чим: свої художні полотна йому доводиться довго обмірковувати, а рими самі́ спадають на думку. Не треба довго осмислювати, просто бери й записуй. До речі, це ще одне підтвердження геніальності Тараса Григоровича.
Поетична збірка «Кобзар» на́кладом тисяча примірників побачила світ у 1840 році. Вона складалася всього з восьми творів. А через три роки, у лютому 1843-го, Шевченко продає книгареві Івану Лисенкові авторські права на цей «Кобзар» і на написану в 1841 році поему «Гайдамаки». Тарасові потрібні були гроші, щоб поїхати в Україну. Цю подорож він планував ще тоді, коли отримав волю. 19 травня 1843-го Шевченко вирушив на Батьківщину.
В Україні на Тараса чекала несподіванка. Виявляється, «Кобзар» 1840-го року ви́кликав справжній фурор серед українського дворянства. І тепер тут, в Україні, Шевченко мегапопулярний. Його навперебій запрошують до себе в гості імениті родини, і взагалі ставляться як до суперзірки. У нього беруть автографи, його засипають компліментами. Панночки, яких мало не з пелюшо́к навчали російської та французької, раптом згадують, хто вони й зачитуються ві́ршами українською.
Чому українській знаті дев’ятнадцятого століття так зайшов «Кобзар»? Одна з версій: ця поезія пробуджувала спогади про героїчне минуле українців і сум за предківською славою. Безперечно, Шевченків «Кобзар» сприяв пробудженню ідентичності українців, адже́ Тарас Григорович наважився говорити своїми ві́ршами на заборонені раніше теми мовою наших предків (за Акімом Галі́мовим, проєкт «Реальна історія»).