Еліна Заржицька. Китеня Тимко та Морська Зірочка (частина п’ята). – Х.: Талант, 2016. – 64 с.

Голодний кальмар Архітеутис, зле прадавнє чудовисько, зазнало ганебної поразки, коли не змогло не те що проковтнути переляканих після омріяної кораблетрощі пасажирів корабля (з лайнером не посперечаєшся, коли він у багато разів більший за тебе), а й бодай налякати когось із людей.

Та мешканцям моря є чого боятися, і вже на перших сторінках цієї книги кальмар згадує, як смакувало йому м’ясце молодого китеняти. Тимко у реальній небезпеці, хоча поки про те й не здогадується.

Ще й в житті Морської Зірочки сталася справжня трагедія: вона не може допомогти своєму другові, Кораловому Кущику. Її родичі показилися і зжирають корали Великого Бар’єрного Рифу! І так справді буває в природі, коли морські зірки нападають на корали, а тоді з незрозумілих поки науковцям причин так само несподівано залишають їх у спокої.

У нашій історії причина втечі морських зірок означена чітко, і, як ви правильно подумали, це страшний і дуже голодний Архітеутис.

У творі ще багато інших пригод. Наприклад, капітан Хвалько-Теревенько та Рипучий корабель знайомляться із грізною, але доброю мамою Вітерця – Тайфуницею. І ми дізнаємося, що у вітрів на південному полюсі є своя школа.

Не оминаються увагою і старі знайомі ледарі-негідники Альбатрос і Баклан, а смілива Альбатросиха вражає своєю проникливістю. До речі, вона має неабиякий позитивний вплив на свого чоловіка, який навіть до пташиної самооборони зібрався записатися, щоб боротися з лихим кальмаром. Наскільки це бажання щире, дізнаємося трохи згодом.

Бо філософія життя того ж Баклана звична для багатьох слабодухих людей, які перекладають відповідальність на інших:

«Я став на бік сильнішого, хіба це погано? Воно ж у житті завжди так: бажаєш успіху – переходь на бік переможця» (С.48).

Та у розумної Альбатросихи є на це гідна відповідь, і яка дізнаєтеся з книги.

Китеня Тимко справедливо вважає, що всі негаразди краще вирішувати гуртом, і це стосується не тільки біди маленької зірочки. Наскільки краще триматися гуртом він невдовзі дізнається. Попереду – останній бій!

Висновок: Четверта книга органічно продовжує цикл, і мені вже кортить зазирнути до наступної книги.

Яна Стогова